IPv4 чи IPv6 - Що краще
Адреса, через яку будь-який пристрій підключається до нашого комп’ютера, називається IP-адресою (Internet Protocol Address). Наприклад, щоб завантажити веб-сторінку або файл, нам потрібна адреса, на яку буде доставлено цей файл або веб-сторінку. Ця адреса і є IP-адресою.
Існує дві версії IP: IPv4 та IPv6. IPv4 – це стара версія, а IPv6 – нова. Обидві версії мають свої особливості та функції, але відрізняються за багатьма аспектами. Розуміння цих відмінностей допомагає усвідомити, чому IPv6 є необхідним у міру зростання та розвитку інтернету.
Що таке IP?
IP-адреса (Internet Protocol address) – це унікальний набір чисел, призначений кожному пристрою, підключеному до мережі, такої як інтернет. Цю адресу можна порівняти з поштовою адресою вашого комп’ютера, телефону або іншого пристрою, що дозволяє їм спілкуватися між собою. Коли ви відвідуєте веб-сайт, ваш пристрій використовує IP-адресу, щоб знайти сервер цього сайту та підключитися до нього.
Види IP-адрес
- IPv4 (Internet Protocol Version 4)
- IPv6 (Internet Protocol Version 6)
Що таке IPv4?
IPv4-адреса складається з двох частин: адреси мережі та адреси вузла. Ця версія була представлена у 1981 році DARPA і вперше використана в промисловій мережі SATNET та ARPANET у січні 1983 року.
IPv4-адреси – це 32-бітні числа, записані у десятковому форматі. Адреса складається з чотирьох чисел, розділених крапками, у діапазоні від 0 до 255, які потім перетворюються у двійковий код для розуміння комп’ютером. Наприклад, IPv4-адреса може виглядати так: 189.123.123.90.
Формат IPv4-адреси
Формат IPv4-адреси – це 32-бітна адреса, що складається з двійкових чисел, розділених крапками (.).
Приклад: 192.168.1.1
Недоліки IPv4
- Обмежений адресний простір: IPv4 має обмежену кількість адрес, чого недостатньо для зростаючої кількості пристроїв, підключених до інтернету.
- Складна конфігурація: IPv4 часто вимагає ручного налаштування або використання DHCP для призначення адрес, що може бути трудомістким і схильним до помилок.
- Менш ефективна маршрутизація: IPv4 має складніший заголовок, що може уповільнювати обробку даних і маршрутизацію.
- Проблеми з безпекою: IPv4 не має вбудованих засобів безпеки, що робить його більш уразливим до атак, якщо не реалізовані додаткові заходи безпеки.
- Обмежена підтримка Quality of Service (QoS): IPv4 має обмежені можливості для пріоритезації певних типів даних, що може впливати на продуктивність у реальних застосуваннях, таких як потокове відео та VoIP.
- Фрагментація: IPv4 дозволяє маршрутизаторам фрагментувати пакети, що може призводити до неефективності та підвищеного ризику втрати або пошкодження даних.
- Надмірні широкомовні повідомлення: IPv4 використовує широкомовні повідомлення для зв’язку з кількома пристроями в мережі, що може створювати зайве навантаження та знижувати продуктивність.
Що таке IPv6?
IPv6 був розроблений на основі IPv4 і є новішою версією інтернет-протоколу, яка значно перевершує IPv4 за складністю та ефективністю. IPv6 був вперше представлений у грудні 1995 року Інженерною Радою Інтернету (Internet Engineering Task Force). IPv6 записується у вигляді 8 груп шістнадцяткових чисел, розділених двокрапками (:). Його довжина становить 128 біт, виражених у вигляді 0 і 1.
Формат IPv6-адреси
Формат IPv6-адреси – це 128-бітна IP-адреса, записана як група з 8 шістнадцяткових чисел, розділених двокрапками (:).
Приклад: ABCD : EF01 : 2345 : 6789 : ABCD : B201 : 5482 : D023
Для переходу з IPv4 на IPv6 існують кілька стратегій:
- Архітектура подвійного стеку: Пристрої можуть використовувати як IPv4, так і IPv6 одночасно, що дозволяє їм взаємодіяти з мережами та пристроями, що використовують будь-яку версію.
- Тунелювання: Цей метод дозволяє користувачам IPv6 передавати дані через мережу IPv4 для зв’язку з іншими користувачами IPv6. Це схоже на створення «тунелю» для трафіку IPv6 через старішу систему IPv4.
- Переклад мережевих адрес (NAT): NAT допомагає пристроям, що використовують різні версії IP (IPv4 та IPv6), спілкуватися між собою шляхом перетворення адрес, щоб вони могли розуміти один одного.
Переваги IPv6 над IPv4
Остання версія IP, IPv6, має кілька переваг перед IPv4:
- Більший адресний простір: IPv6 має значно більший адресний простір порівняно з IPv4, що є необхідним для розширення пристроїв, підключених до інтернету. IPv6 використовує 128-бітну адресу, тоді як IPv4 – лише 32-бітну.
- Покращена безпека: IPv6 має вбудовані засоби безпеки, такі як автентифікація даних, шифрування тощо, що робить інтернет-з’єднання більш захищеним.
- Спрощений формат заголовка: Порівняно з IPv4, IPv6 має простіший і ефективніший формат заголовка, що зменшує навантаження та підвищує швидкість інтернет-з’єднання.
- Пріоритезація трафіку: IPv6 має потужнішу та надійнішу підтримку QoS, що допомагає покращити роботу веб-трафіку та підвищити якість аудіо та відео на веб-сторінках.
- Краща підтримка мобільних пристроїв: IPv6 забезпечує кращу підтримку мобільних пристроїв, що гарантує швидші та безпечніші з’єднання.
Висновок
Коротко кажучи, IPv4 і IPv6 – це дві версії інтернет-протоколів, які використовуються для ідентифікації пристроїв у мережі. IPv6 є новішою версією, яка пропонує безліч покращень у порівнянні з IPv4, зокрема значно більший адресний простір, кращу безпеку та ефективнішу маршрутизацію. Однак IPv4 все ще широко використовується, і перехід на IPv6 триває. Основна відмінність у тому, що IPv6 може підтримувати набагато більше пристроїв, що є критично важливим з огляду на постійне зростання кількості підключених до інтернету пристроїв.
