Онлайн-анонімність — міф чи питання правильних інструментів?

Чи можлива анонімність в інтернеті в епоху тотального стеження, коли кожна дія залишає цифровий слід? Це питання стає як ніколи гострим на тлі зростаючої кількості гучних витоків персональних даних, випадків онлайн-переслідувань та посилення цифрової цензури — все це наочно демонструє вразливість користувачів з точки зору конфіденційності. Досягти абсолютної анонімності в глобальній мережі сьогодні практично неможливо — існує занадто багато точок збору інформації та рівнів контролю. Але за допомогою ефективних інструментів анонімізації ви можете значно підвищити рівень своєї конфіденційності та контролювати власні дані.

Як це зробити — розповідаємо у статті.

Що таке анонімність в інтернеті?

Анонімність в інтернеті — це стан, за якого неможливо ідентифікувати особисту інформацію користувача: ім'я, IP-адресу, номер телефону та інші дані. Іншими словами, це можливість перебувати в Мережі, не розкриваючи своєї особистості.

Існує умовний поділ на три рівні онлайн-анонімності:

• Базовий — захист від таргетованої реклами та відстеження вебсайтами
• Середній — захист від витоку даних та стеження з боку державних органів
• Просунутий — захист від деанонімізації та цілеспрямованих атак на вашу особистість (актуально для політичних активістів, журналістів тощо)

Всупереч поширеній думці, VPN не забезпечує вам анонімність в інтернеті, так само як і режим інкогніто в браузері. Досягти абсолютної анонімності в принципі дуже складно, але, спираючись на згаданий вище поділ, спеціальні інструменти все ж існують, і ми розберемо їх по черзі.

Як забезпечити анонімність в інтернеті

Існує низка технологій, які приховують вашу особистість від інших. Деяких з них достатньо, щоб сховатися від всюдисущого таргетингу, тоді як інші потрібні лише у випадку цілеспрямованих замахів на вашу анонімність в інтернеті.

Інструменти для досягнення базового рівня анонімності

Щоб сховатися від алгоритмів рекламних та соціальних мереж, вам практично не потрібні спеціальні знання — достатньо знати, яке програмне забезпечення вибрати, щоб не показувати свої персональні дані всім навколо.

Браузери

Chrome, Opera та Mozilla — це справжні машини для збору особистої інформації користувачів. Хорошою альтернативою їм стануть антидетект-браузери, такі як Linken Sphere або Dolphin Anty, які дозволяють приховати ваш цифровий слід. Це досягається шляхом підміни системних параметрів.

Сюди також можна віднести Brave: це звичайний браузер, орієнтований на захист конфіденційності та блокування сторонніх трекерів. Brave блокує рекламні банери, сторонні файли cookie та спроби сайтів зібрати ваш унікальний відбиток (fingerprint).

Налаштування конфіденційності та плагіни

Окрім браузерів, ви можете використовувати локальні інструменти для забезпечення конфіденційності. Наприклад:

1. Privacy Badger — розширення, створене правозахисною організацією EFF, аналізує поведінку сайтів, які ви відвідуєте, і блокує приховані трекери разом зі спробами зняти відбиток.
2. uBlock Origin — плагін має величезну базу даних трекерів і зупиняє спроби веб-ресурсів використовувати їх. Блокування рекламних скриптів також включено.
3. NoScript — це розширення за замовчуванням блокує Java, JavaScript та інші потенційно небезпечні елементи сайту. Щоб користуватися інтернетом без обмежень, просто додайте необхідні та перевірені веб-ресурси до білого списку — таким чином NoScript працює на випередження проти будь-яких можливих вразливостей.

Пошукові системи, орієнтовані на конфіденційність

Google або Yandex дозволяють за секунду отримати величезний масив потрібних вам даних, але за це пошукові системи виставляють вам невидимий рахунок: вся інформація про вашу активність збирається в єдиний цифровий профіль, а потім використовується для показу релевантної реклами. Але існують і пошукові системи, які не монетизують кожен клік користувача:

1. DuckDuckGo — сайт не зберігає історію ваших пошуків і не пов'язує її з вашою IP-адресою. Він збирає результати пошуку з багатьох джерел, включаючи власного пошукового робота, краудсорсингові дані та партнерські угоди з іншими пошуковими системами.
2. Startpage — ця пошукова система по суті є повноцінним посередником між вами та Google: вона перенаправляє ваш запит туди, але від свого імені. А за допомогою функції проксі ви можете відвідувати сайти з результатів пошуку під IP-адресою самої Startpage.

І DuckDuckGo, і Startpage — це ковток свіжого повітря у сфері онлайн-пошуку: жодної контекстної реклами та цілодобового збору даних.

Менеджери паролів

Сьогодні кожен користувач має десятки акаунтів на різних сайтах. Запам'ятати все складно, а тримати один пароль для всіх особистих записів небезпечно зі зрозумілих причин. Але є рішення — менеджери паролів:

• LastPass
• 1Password
• Bitwarden
• Вбудовані менеджери (Google Chrome, iCloud Keychain) тощо.

Дані в менеджерах зберігаються в зашифрованому вигляді: навіть якщо їх зламають, зловмисники побачать лише безглуздий набір символів. Головне — запам'ятати майстер-пароль від менеджера, через який ви маєте доступ до всіх комбінацій даних.

Альтернативні поштові сервіси

Електронна пошта — одна з головних перешкод на шляху до досягнення повної анонімності в інтернеті. Саме через електронну пошту відновлюються паролі та підтверджуються реєстрації на сайтах. А в Gmail, Yahoo та інших поштових агентах листи зберігаються в незашифрованому вигляді та аналізуються для показу таргетованої реклами.

Альтернативою є використання поштових скриньок на ProtonMail та Tutanota. Вони надають клієнтам наскрізне шифрування (End-to-end encryption): технологію, за якої лист шифрується на вашому пристрої ще до того, як буде відправлений на сервер. А захист від відстеження гарантує повну конфіденційність ваших даних з усіх боків.

Приватні месенджери

Додатки для обміну повідомленнями збирають величезний потік повсякденних даних і, звичайно, також використовують їх у комерційних цілях. Багато з них досі пропонують наскрізне шифрування, але лише за запитом, і не вмикають його за замовчуванням. А у WhatsApp, наприклад, навіть з увімкненим шифруванням відбувається безперервний збір метаданих: з ким ви спілкуєтеся, які пристрої використовуєте і з якої IP-адреси сидите.

Рішенням буде перехід на месенджери з акцентом на конфіденційність. Signal та Wire не мають внутрішньої реклами, а отже, немає мотивації збирати ваші дані, і наскрізне шифрування працює за замовчуванням. Для тих, хто звик до класичних інструментів, є варіант залишитися в Telegram, але тоді краще перейти в секретні чати, які існують тільки на тих пристроях, з яких вони були створені, і мають функцію самознищення.

Інструменти для досягнення середнього рівня анонімності

Якщо базового рівня недостатньо і ви хочете більш надійного захисту від витоку даних, розгляньте наступний набір інструментів.

VPN

Ця технологія приховує вашу реальну IP-адресу та шифрує весь трафік між пристроєм і Мережею. Але VPN не дає вам анонімності в інтернеті за замовчуванням, а лише перенаправляє фокус з вашого провайдера на свій. При цьому його сервер все одно бачить ваші дані і веде логи — журнал вашої онлайн-активності.

Деякі VPN-сервіси не ведуть логів, а це означає, що вони не відстежують вас. Це можуть дозволити собі компанії, зареєстровані в нейтральних юрисдикціях: Панама, Британські Віргінські острови, Швейцарія тощо. Краще звертатися до них, ніж до сервісів з інших країн, чиї місцеві закони зобов'язують платформи збирати та зберігати дані користувачів.

Ще один важливий момент — захист від витоків через два канали:

• DNS — У цьому випадку через якийсь збій ваш пристрій відправляє запит на підключення до сайту не через VPN, а безпосередньо провайдеру. Щоб усунути такі ексцеси, потрібно включити опцію блокування витоку DNS в VPN-сервісі або прописати адреси приватних DNS-серверів в налаштуваннях мережевого підключення.
• WebRTC — Ця технологія дозволяє браузерам спілкуватися безпосередньо за допомогою Javascript. Через неї ваш браузер може видати сайту вашу реальну IP-адресу та іншу інформацію. Щоб заблокувати цей витік, достатньо використовувати спеціальні розширення, такі як раніше описаний uBlock Origin або WebRTC Leak Prevent.

Спеціальні операційні системи

Windows, MacOS і навіть Linux спочатку не розроблялися з урахуванням анонімності. Вони кешують дані, зберігають логи і неминуче залишають за собою сліди. Але існують ОС, які вирішують цю проблему, причому абсолютно різними методами.

1. Tails — live-система, яка не встановлюється на жорсткий диск, як Windows, а буквально завантажується з флешки або диска. Вся робота в ній відбувається в оперативній пам'яті комп'ютера. Як тільки ви вимикаєте ПК, Tails стирає інформацію про все, що відбувалося під час останнього сеансу, а весь інтернет-трафік маршрутизується через мережу TOR, про яку ми поговоримо нижче. Tails також має багато вбудованих додаткових інструментів для анонімності в інтернеті: від месенджера із зашифрованими повідомленнями до менеджера паролів.

2. Qubes OS — ОС, що характеризується низькою продуктивністю, але яка максимально ізолює і приховує всі внутрішні процеси. Це не єдина система, а безліч ізольованих віртуальних машин на базі Xen. Якщо максимально спростити, це ніби ви сидите за кількома різними комп'ютерами одночасно. І навіть коли відбувається витік даних з одного з них, в цілому ви не розкриваєте себе і можете продовжувати безпечно користуватися Мережею.

TOR

Це, мабуть, найвідоміший інструмент для забезпечення анонімності в інтернеті. Він працює на базі The Onion Router — програмного забезпечення та однойменної мережі проксі-серверів, що забезпечує анонімність в інтернеті завдяки багатошаровому шифруванню трафіку. "Цибулева маршрутизація" приховує IP-адресу користувача і захищає від аналізу мережевої активності, пропускаючи дані через випадкові вузли — кожен вузол розшифровує тільки свій "шар", як цибулину, не знаючи повного маршруту. Жоден з них не бачить повної картини дій користувача, і відносна анонімність досягається саме завдяки такому розподілу та ізоляції даних.

Щоб правильно використовувати TOR, дотримуйтеся кількох важливих правил:

1. Не змінюйте розмір вікна браузера — Дивна порада, але насправді це один з ключових параметрів цифрового сліду користувача. Якщо ви розгорнете вікно на весь екран або зміните його вручну, ваш браузер стане унікальним і його можна буде відстежити.
2. Не встановлюйте додаткові розширення — Ніяких AdBlock, Privacy Badger, LastPass тощо — всі вони ламають захист. А їхні аналоги, як правило, вже вбудовані у функціонал TOR.
3. Завжди активуйте найвищий рівень безпеки — Це може порушити роботу сайтів на базі Javascript, але забезпечить вам високий рівень анонімності.

Додаткові методи анонімізації

До вищезгаданих технологій ми додамо ще два інструменти, які можуть доповнити зв'язки для досягнення анонімності в інтернеті:

1. Віртуальні машини — Це програми, які емулюють роботу інших комп'ютерів на вашому пристрої. В результаті ви використовуєте стандартний ПК, але для сервера сайту ви знаходитесь на зовсім іншому комп'ютері.
2. 2FA — Це використання TOTP-додатків для отримання кодів підтвердження замість SMS. Це не додає вам анонімності, але значно підвищує надійність роботи з усіма акаунтами.

Анонімність в інтернеті — це систематична робота: важливо враховувати кожну деталь. Всі рівні захисту можуть впасти перед одним необережним рішенням — наприклад, ігноруванням двофакторної автентифікації, що значно полегшує зловмиснику злам вашого акаунта.

Інструменти для досягнення просунутого рівня анонімності

Ми поступово переходимо до більш складних технологій шифрування даних. Вони будуть корисні, якщо проти вас здійснюються цілеспрямовані атаки, і вам потрібно максимально надійно захистити свою особистість.

Захист від аналізу трафіку

Припустимо, вміст ваших повідомлень надійно захищений. Але тут є нюанс — їх все одно можна проаналізувати за метаданими: з ким ви спілкуєтеся, в який час, який обсяг даних і з якою частотою передаєте. Щоб зашифрувати і цю інформацію, можна використовувати два різних методи.

По-перше, Onion Routing (цибулева маршрутизація), про яку ми говорили вище. У цьому випадку повідомлення проходить через безліч шарів шифрування, при цьому кожен вузол не має повної картини і просто передає інформацію з певним ступенем шифрування. На виході спостерігач, що сидить в одній точці ланцюга, бачить лише зашифровані пакети, які ведуть в нікуди.

По-друге, I2P — анонімна мережа для внутрішніх сервісів (сайтів, файлів, чатів тощо). Тут в один пакет додається кілька повідомлень, іноді для різних одержувачів, і до них також додається певна кількість випадкових байтів, що робить інформацію повністю знеособленою. Повідомлення в I2P передаються через тунелі, які працюють умовні 10 хвилин, після чого створюються заново з новими ключами шифрування.

Приховування метаданих

Всі файли, які ви використовуєте, мають певну інформацію про себе. Наприклад, для фотографій це:

• GPS-координати
• Модель телефону
• Дата і час зйомки
• Налаштування зйомки
• Авторські права тощо.

Щоб зберегти анонімність в інтернеті, їх теж потрібно видаляти. У цьому допоможуть спеціальні програми — наприклад, Metadata Cleaner, ExifCleaner, AnyEXIF та MetaStripper. Використовуйте їх перед завантаженням файлів в інтернет, тому що очистити метадані у вже опублікованих фото і відео буде неможливо.

Безпечне спілкування

Криптографічні методи можуть допомогти підвищити конфіденційність ваших даних, зробивши їх практично невразливими до злому. Наприклад, Pretty Good Privacy — це програма, яка використовує відразу два методи криптографії для шифрування повідомлень користувачів. Вона має відкритий вихідний код і не має центрального сервера, який можна було б зламати або вимкнути.

А Off-the-Record Messaging (OTR) — це протокол, який імітує розмову двох співрозмовників у закритій кімнаті: ви можете бути впевнені, що спілкуєтеся з потрібною людиною, і ніхто інший не дізнається, про що саме ви говорили. OTR не підтримує групові чати і не шифрує передачу файлів, але він ідеально підходить для особистих чатів і миттєвих повідомлень.

Захист (Hardening) операційної системи, оцінка ризиків та вжиття відповідних заходів

Hardening (посилення безпеки) — це процес налаштування ОС для максимального підвищення її безпеки. Він базується на низці чітких принципів:

1. Принцип найменших привілеїв — користувач або програма повинні мати рівно стільки прав, скільки їм потрібно для виконання своїх відповідних функцій, і ні на йоту більше.
2. Мінімальність — чим менше встановлено програм і сервісів, тим менше потенційних дір для витоків на пристрої.
3. Безпека за замовчуванням — будь-які зміни, що підвищують зручність роботи з системою, повинні вноситися з урахуванням вимог безпеки.
4. Сегментація — поділ мереж на ізольовані елементи. Наприклад, якщо зловмисник зламає ваш Wi-Fi, він не повинен відразу отримати доступ до вашого домашнього мережевого сховища.

Hardening можна назвати завершальним актом анонімізації, але насправді він повинен стояти на першому місці. Розкладіть по поличках будь-які можливі ризики та загрози, проаналізуйте, які заходи вам потрібно буде вжити, щоб захистити себе від них, і дійте.

Стратегії збереження анонімності в інтернеті

Незалежно від використовуваних інструментів, не забувайте про прості та ефективні заходи захисту конфіденційності:

1. Регулярна зміна паролів та оновлення програмного забезпечення. Це базова інформаційна гігієна, яка закриває більшість дір і відрізає зловмисникам доступ до давно існуючих вразливостей.
2. Обережність при публікації особистої інформації. Якщо дані можуть бути використані проти вас, не викладайте їх у відкритий доступ — це вбереже вас від будь-яких негативних наслідків.
3. Перевірка дозволів додатків та вебсайтів. Аналізуйте, які права вимагають від вас різні клієнти — наприклад, простому калькулятору навряд чи потрібен доступ до контактів.
4. Використання різних акаунтів для різних цілей. Використовуйте одні акаунти для роботи, інші для особистого спілкування і так далі. Найкраще це можна реалізувати через інфраструктуру антидетект-браузера.
5. Боротьба з цифровим слідом. Знайдіть час, щоб очистити раніше опубліковану інформацію про себе з форумів і соціальних мереж, оскільки кожен такий акаунт може бути зламаний і використаний проти вас і ваших близьких.
6. Регулярна перевірка налаштувань та інструментів конфіденційності. Технології змінюються щодня, і не зайвим буде раз на певний період часу перевіряти та вдосконалювати свої методи захисту.
7. Використання безпечних методів оплати. Використовуйте криптовалюти та передплачені картки для оплати послуг на ненадійних сайтах, щоб не скомпрометувати свої основні платіжні дані.

Важливо розуміти, що анонімність в інтернеті — це не одноразове налаштування, а постійний і систематичний процес. Її успіх безпосередньо залежить від того, скільки часу та уваги ви їй приділяєте.

Висновок

До анонімності в інтернеті та використання відповідних інструментів потрібно підходити грамотно і свідомо — перш за все, це має бути етично і безпечно, а за незаконні дії, вчинені анонімно, все одно доведеться нести відповідальність. Але якщо ви цінуєте конфіденційність персональних даних, просто використовуйте технології, розглянуті у статті, і регулярно перевіряйте їхню працездатність. Хай щастить!